Страница 57 из 61
Глава 10. Кома (Від Едгарда)
Вже третій тиждень Ніка в комі і все це через мене. Я скільки гадостей їй наговорив. Вона ще підліток і вирішила поплакатись на мене, а я обізвав її дрянню, стервою і пообіцяв зробити їй по справжньому боляче зразу по приїзду на місце. Штовхнув її до стіни і навіть не поглянув чи їй не боляче. А їй точно було боляче, вона тією ж стороною вдарилась, що пізніше при турбулентності. Звук удару був чи малим, звичайні смертні могли б і після такого відключитись. Напевно через це Ніка і не встигла зреагувати, щоб перетворитись. Я вивів її із рівноваги, а турбулентність закінчила почате. Я злився на свою гірку долю, що мені постійно не везе на жінок і позловтішався із Ніки, як колись із її матері. Якщо б не турбулентність я б теж до Ніки поліз, щоб взяти її. Я послідній виродок. Дівчинка сліпо закохалась в мене і довірилась мені, а я так із нею поступив. Мені не має виправдання. Я і справді вампірське дидло, Ніка в цьому не помилилась. Тільки похіть до дитини і жодних почуттів. Якщо б були почуття, то я б такого не зробив із нею. Закохані не кривдять своїх обраних, вони життя за них віддають. Одна Вероніка від трону через мене відмовилась, а інша життям поплатилась. Лікарі не дають жодних шансів на те що Ніка прийде до тями. Я без зупину прослуховую нашу розмову перед самим від’їздом. Ми признались один одному в коханні. Я обіцяв їй вічне кохання, відданість. Обіцяв бути вірним їй, навіть 100 років, якщо вона ростиме як вампірка. А чим все запечатав? Вбив її, свою маленьку Ніку. Можливо я її не любив так як слід було б? Можливо це був звичайний спортивний інтерес? Правду кажуть: «Що маєш не ціниш, а втратиш – ридаєш.»
Я ще не їв і не спав від того дня як витворив таке із Нікою. Сил у мене вже немає щоб із крісла піднятись. Пам'ять погіршилась, вчора голоси почали причуватись. Зараз голова просто розколюється. Тепер я вдруге переконався, що мігрень смертних це не жарти. Першого разу я зразу здався і влаштував собі смачну вечерю із кількох блюд і сон на дві сутки. Тепер я не здаватимусь. Якщо Ніка помре, то я помру із нею. Сьогодні вже почало волосся випадати і зморшки збільшились. Мої руки як в старого Мерліна, волосся теж все сиве. Десь через два три дня якщо не поїм і не висплюся то волосся повинно вилізти повністю, не буде ні брів, ні вік. Потім почнуть злазити нігті і в кінці кришитись кості, аж поки я не перетворюсь в порох.
В кабінет зайшов Пітер. Діти вже давно не стукають у двері, бо знають що я їм не відповім.
----- Батьку, до тебе гості. — проказав Пітер мені над самим вухом.
----- Ні-ка? — заледве вимовив я.
----- Не Ніка.
----- Я зай-ня-тий. — знову видушив я.
----- Це Даніель, Юлія та Свєта. Вони приїхали із лікарні. Схоже вони привезли новини, але мені не схотіли сказати.
Я вчепився у волосся і вирвав дві жмені. Якби не Пітер я б залишився лисим.
----- Ні-ка по-мер-ла. Я в-бив її. — простогнав я через силу і хотів вп’ястись пальцями собі в очі, але Пітер зловив мої пальці біля самого обличчя.
----- Батьку заспокойся вона не померла. Схоже у Даніеля, Юлі та Свєти хороші новини. Свєта взагалі із Андрієм воркують як двоє голуб’ять. А Юля нормально із Віктором говорить. Даніель Анабель квіти та коробку цукерок приніс. Новини точно хороші.
----- Ні-ка жи-ва. — прохрипів я і постарався піднятись, але ноги не змогли втримати мене і я осів на крісло.
----- Давай батьку я тобі допоможу. Постав руку мені на плечі…. О так, давай ще крок. Все, сідай на диван, а я тобі подам попити.
----- Го-с-ті.
----- Зараз будуть тобі гості. Випий і хоч трохи очухайся, а потім вони зайдуть. Хочеш щоб твоя дочка побачила тебе в такому стані? Ти перелякаєш всіх. Даніель та Свєта розрив серця від побаченого получать.
----- Ю-лі-я.
----- Бачу ти ще гарно соображаєш. Будуть тобі твої гості, але постарайся не перелякати всіх. — попросив мене Пітер.
Я качнув головою на знак згоди.
Яку хорошу новину вони принесли? Ніка прийшла до тями і мене заберуть під королівський трибунал? Варто б було мене запхати у вонючий підвал і залишити там здихати на самоті. А ще краще нехай вони мене покатують. Я на це заслужив.
Пітер пішов у коридор і його там не було добрих 5 хвилин. Нарешті двері відкрились і всі по черзі зайшли.
----- О Боже, батьку, що ти із собою витворив? — прощебетала Юля і прибігла до мене.
----- Відколи Ніка в комі батько не харчується і не спить. — пояснив Пітер.
----- Ну, від тебе і запашок. Ти що і від гігієни відмовився? — почала язвити Юля.
Я не злився на неї, мені взагалі справ до себе не було. Юля має право так зі мною себе вести. Їй вже все про мене розповіли: проте як вона була зачата, як Ніка познайомилась зі мною, навіть про наші відносини із Нікою. Вона точно чула те що відбувалось останні години перед перельотом, як я старий педофіл ліз до дитини. Напевно Сальваторе вже встиг викупити звуковий запис нашої із Нікою розмови в туалеті літака. Тепер всім відомо про наші справжні відносини. Всі вирішили що я силою заставляв Ніку бути із собою. Та нагло використовував чисті почуття невинного створіння.
----- Ні-ка. — видавив я із себе.
----- То значить ти і справді винний в тому що сталось? Сальваторе Аріані пообіцяв докази твоєї вини, якийсь звуковий запис. Він справді може тебе приперти до стінки?
----- Т-три-бу-нал. — простогнав я поглянув в очі Юлії.
Мої очі були червоними від голоду, а через мій душевний стан вони просто залились кров’ю. Сльози текли по обличчі.
----- О Боже! Та що ти із нею міг зробити в туалеті такого, через що аж під трибунал можеш піти?
----- Об-бра-за, не-по-ва-га, бі-ль, об-бман, з-зра-да.
----- Ого, список величенький. Ну щодо зради, то це ваше особисте і…
----- З-ра-да по-чу-т-тів, об-бман.
----- Ти що сказав що не любиш її? Ну ви ж посварились, ти був злий і говорив, що на язик лізло.
----- Об-бра-за, не-по-ва-га.
----- Ну із цим гірше. Має значення якими словами ти її образив і яким чином виявив не повагу до неї.
----- По-га-ні, не за-слу-жи-ла, по-гро-за.
----- І чим ти їй пригрозив?
----- По-га-ний, бі-ль, не-по-ва-га, по-зор. Я вин-ний, вда-ри-ти, не до-по-мо-гти.
Кілька секундне мовчання. Юля вирвала свої руки від моїх.
----- Ти заслужив трибунал. Нам час йти. Твоє щастя Едгарде, Ніка приходила на кілька секунд до тями і вимовила слово. Зараз вона знову в комі. Лікарі кажуть що в неї два шанси, або вона в найближчі дні прийде до тями, або залишиться в такому стані назавжди. Тебе не відправлять під трибунал, можеш поїсти і поспати. Аріна за тобою, завдяки Ніці. Можеш очухуватись і знову комусь голову задурювати, але до Ніки після того як вона прийде до тями ти і на крок не підійдеш. Аріана нас всіх бере до себе…. Пітере приведи його в порядок, йому потрібно в лікарню, Ніка промовила його ім’я. А Аріана розцінила це як поклик, неначе Ніка його кличе. Можливо це і на краще, Ніка ніколи не прощає зради та обману, тож сама виконає вирок. Впевнена що Едгарду пощастить менше, аніж Еріку. Ми зачекаємо на нього в залі. Нехай гарно похарчується, а то схожий на лисого Мерліна. І нехай у ванній відмокне, а то тхне як від здохлої миші. — виговорилась Юля.
Так мені і потрібно. Нехай всі від мене підуть. Пітер підійшов до мене із бокалом крові.