Добавить в цитаты Настройки чтения

Страница 44 из 61



----- Жінка повинна підкорятись чоловікові.

----- Тоді шукай собі ту яка тобі підкорятиметься, тому що від мене ти цього не дочекаєшся.

----- Не підкорятимешся мені – підкорятимешся іншому.

----- Я нікому не підкорятимусь.

Як він мене вже дістав. Не встиг зі мною помиритись, як вже хоче щоб я йому підкорялась.

----- Така маленька, а така вредна. Добре, чого ти хочеш?

----- Щоб ти не намагався командувати мною, всерівно в тебе нічого не вийде. Тим ти тільки відштовхуєш мене від себе.

----- Поговоримо про це підчас вечері.

Він взяв мої руки в свої руки і поцілував.

----- Я люблю тебе.

----- І я тебе люблю. — відповіла я.

Ми пішли на кухню. Я вже була в особі смертної. Едгард варив суп і розповідав мені про їхні закони. Я сиділа переплівши ноги. Едгард подав мені чашку із кавою і присів поряд.

----- А ти гнучка. — заявив він.

----- Постарайся не підглядати за мною, а то ще не таке побачиш.

----- Це звучить заманливо. Наступного разу я особисто спостерігатиму за твоїми діями. — проказав Едгард заманюючим голосом.

Він провів пальцем по моїй нозі, а я забрала його руку.

----- Не дочекаєшся.

----- Дочекаюсь малесенька. Просто для цього потрібний час, а я не хочу спішити. Спочатку ти повинна звикнути до мене.

Він піднявся із крісла і пішов до плити.

----- Звикнути? Можливо ти й правий, час все змінює…. Едгарде ти ж був із незайманими, хіба їм погано було із тобою?

----- Я не портив юного тіла і не брав силою дівчаток. Але і потім їм не дуже комфортно було вперше зі мню. Хоч якщо чесно я не дуже звертав на них уваги.

----- Едгарде, а Вероніка від народження жила в ролі вампіра чи смертної?

----- Чесно кажучи не знаю. Діти королеви жили в невіданні вампірів. У них не було няньки, королева особисто їх виховувала.

----- Я щось придумала. Якщо я житиму в ролі смертної, як і досі – то дорослішатиму як смертна.

----- Ти не зможеш бути постійно в ролі смертної, це небезпечно.

----- Небезпечно? А жити 100 років як підліток, це хіба правильно. Я ж все таки жива істота.

----- Впевнений ми зможемо щось придумати.

Він подав мені тарілку із супом та тарілочку із порізаним сірим хлібом.

----- Я не їм сірого хліба. Вибач. — заявила я.

Едгард поставив на стіл ще одну тарілочку із супом і тарілочку із порізаним білим хлібом. Він присів рядом, помінявши наші тарілочки із хлібом.

----- Ось сонечко, твій білий хліб.

----- Не ображайся.

----- Я не ображаюсь рідненька. Мені б хотілось все знати про твої вподобання та смаки, щоб догоджати тобі.

----- Спочатку вимагаєш в мене покірності, а тепер говориш що хочеш догоджати мені.

----- Маленька, так повинно бути. Мужчина у всьому догоджає своїй жінці, а вона дослухається до нього. Покірність чоловікові, це не означає рабство, а тільки довіра йому. Якщо жінка довіряє своєму мужчині то і слухається його. Відповідно, якщо він хоче у всьому догоджати їй то не повинен користуватись її довірою, а робитиме все для її задоволення. Хіба я колись бажав від тебе чогось аморального чи неможливого?

----- Ти хочеш покірності у всьому.

----- Не в усьому. Я не бажатиму від тебе нічого поганого. Принаймні не вимагатиму, якщо ти того не захочеш.

Я задумалась над його словами. Що він має на увазі під словами нічого поганого? Чого поганого він від мене не вимагатиме, якщо я того сама не захочу? Що таке погане я сама можу від нього захотіти?

Я й не замітила що бавлюся супом, набираючи ложкою рідину і виливаючи назад в тарілку.

----- Над чим задумалась?

----- Над твоїми словами.

----- Їж суп. Тобі ще зарано над цими словами задумуватись.

Зарано? Ось що він мав на увазі: нічого поганого в ліжку. Значить він дав мені зрозуміти, що пошлятини не вимагатиме. Але зате не буде проти якщо я сама робитиму йому це. Молодець Едгард, мені і справді полегшало.



Я усміхнулась і приступила до їди. Едгард теж мовчки їв суп. Доївши він прибрав зі столу посуд і помив його.

----- Йдемо спати чи ти б хотіла ще чимось зайнятись?

----- І чим би ти хотів щоб я зайнялась? — спиталась я в нього заманюючим голосом.

Він легенько усміхнувся мені.

----- Ти ж хотіла сходити в спортзал.

----- Після вечері? Ні, спасибі.

----- Тоді можливо ти хочеш повернутись в басейн?

----- Не дуже. Краще піду прийму душ і ляжу поспати. Нам завтра на 9 потрібно бути в похоронному бюро.

----- Завтра ти будеш в образі вампіра.

----- Тут я послухаюсь тебе, але не надійсь що так буде завжди.

----- Я не те що не надіюсь, я впевнений що ти робитимеш все чого сама захочеш. Але прошу всерівно дослухатись до мене, хоч інколи.

----- Хоч інколи – дослухатимусь.

----- Я проведу тебе в спальню і піду принесу твоє плаття, яке ти залишила біля басейну. Будь ласка приймай душ в образі вампіра.

Я підійшла до Едгарда і обняла його кругом шиї.

----- Добре. Едгарде не хочеш мені зараз догодити?

Він поглянув на мене зацікавленим поглядом.

----- Як саме ти б хотіла щоб я тобі догодив?

Він обняв мене руками за талію і притягнув до себе впритул. «Його» в секунді піднявся.

----- Не так.

Я дивилась йому в очі.

----- А як тоді?

----- Віднеси мене в спальню. Тільки вгамуй «свого».

----- «Слушаюсь и повенуюсь.» — проказав він і вхопив мене на руки.

Едвард поставив мене на середині спальні і пішов замкнути двері. Потім підійшов до мене.

----- А ти зараз не хотіла б мені догодити? — проказав Едгард визиваючим голосочком.

----- Має значення в чому.

----- Я хочу попросити щоб ти дозволила мені залишитись в спальні доки ти прийматимеш душ. Обіцяю не підглядати і не домагатись тебе.

Останнє речення він промовив урочисто, неначе клятву, піднявши руку вгору.

І що ж він задумав?

----- В чому хитрість?

----- Ні в чому, просто хочу бути поряд тебе. Хіба це погано, пташко?

Точно щось задумав. Ну, ну, складай плани на сьогоднішній вечір, всерівно буде по моєму. Я вирішила підіграти йому, щоб розкусити його плани.

----- А Альбіна буде сьогодні з нами?

----- Ні. У наших сьогодні дискотека. До речі не хоч теж розважитись?

----- А де саме дискотека?

----- У нашому нічному клубі.

----- Я не проти сходити, от тільки розважатись не буду. Будемо в кабінеті, або просто посидимо в залі, поспілкуємось із відвідувачами. От тільки хто залишиться із Даніелем?

----- Анабель.

----- Вона одна, а якщо хтось нападе на мого брата?

----- Не нападе. Територія під охороною Аріани, вразі чого ми теж встигнемо прибігти.

----- Не знаю…

----- Ніка, сонечко, все буде добре. Дім під хорошою охороною.