Страница 38 из 61
Глава 5.3 *****
Всю дорогу в морг ніхто не розмовляв. Тож так мовчки ми й доїхали до місця призначення. Я знову була в образі вампіра. Віктор вів мене за руку трохи випередивши мене, а Едгард прикривав мене ззаді. Збоку виглядало неначе я якась зірка, а вони мої охоронці. Зайшовши в середину нам предоставили три трупи на впізнання. Майор Серєбряніков знав що я повинна впізнати свою сестру. Перший труп ми відкинули зразу, по зросту трупа дитині не було і 10 років. Із двома іншими трупами я не знала, що робити. Я розглядала трупи, а Віктор стояв біля мене.
----- Вікторе прикрий ззаді. — повідомив Едгард племінника.
Той зразу відійшов назад, а Едгард став поряд мене.
----- Тут немає Юлії. — шепнув Едгард мені на вухо.
----- Звідки ти знаєш?
----- Поговоримо вдома.
----- Добре.
----- Василь Степанович я готова визначитись.
----- Хто із цих трупів ваша сестра?
----- Ніхто.
----- Ви впевнені?
----- Так. У моєї сестри повинен бути родинний медальйон. — проказала я до працівника моргу.
Я розстібнула верхній ґудзик плаття і витягнула медальйон. Працівник відкрив його і поглянув у середину. Потім закрив і детально його оглянув.
----- Такий самий був у вашої сестри та матері.
----- Так. Цей медальйон нам виготовили на замовлення матері на наші хрестини. Такий самий є в мого брата.
----- Зрозуміло. Надіюсь ви знайдете свою сестру в живих. Тепер у вас знову з’явилась надія.
----- Я надії і не втрачала.
Попрощавшись із працівником моргу ми подались додому.
----- Як ти зрозумів, що там не було твоєї дочки?
----- Я відчув це.
----- Як це відчув.
----- Просто відчув. Мені здається, що Юлія була вампіром і тому підсунули інший труп для впізнання, а Юлю могли відправити в наш склеп для вампірів нижчого класу. Вони часто помирають і тому ніхто не веде по іменні записи. Їх просто позначають цифрами та буквами. З часом коли все вляжеться я спробую віднайти її прах.
----- Жаль, що я так і не побачилась із нею. Цікаво, якою вона була насправді. Мабуть висока із світлим волоссям.
----- Думаю ви із нею були дуже схожі. От тільки очі у неї були б іншого кольору.
----- Мабуть. Треба з’їздити в наш інший дім. Можливо мама щось залишила про Юлю: фотографії, листи, відео.
----- Не сьогодні і не з тобою.
----- Навіщо ти доводиш до спору, знаючи що всерівно буде по моєму.
----- Не завжди буде по твоєму.
----- Це ти так думаєш.
Едгард нічого не відповів, просто втупився в дорогу. Віктор хихотів собі під ніс. Ну я тепер влаштую райське життя Едгарду, більше я не буду милим дитятком із якого можна посміятись і по якому можна потоптатись. Завтра прибуде свита від Аріани. Пригляну я собі красивого вампірчика із хорошим статусом і дозволю за мною поухажувати. Нехай Едгард попріє. Коли я в ролі вампіра занюхати мою незайманість неможливо. Тож Едгард помучиться над питанням чи я ще невинна чи вже встигла пізнати задоволення. Цікаво, як він себе вестиме: як завжди холодним та кам’яним чи навпаки як ревнивий старикашка? Але сміятися точно він не буде. Тепер моя черга в театр зіграти.
Він заїхав в гараж. Ми повиходили із машини.
----- Едгарде зайдемо на кухню я голодна.
----- Спочатку підемо переодінемось.
----- Переодінемось після вечері. Я вже хочу їсти, тому або я йду із тобою або йду сама.
Я пішла по смертному до кухні. Едгард пішов за мною. Віктор знову сміявся. Тепер із Едгарда сміятимуться що він постійно слухається мене. Треба ще щось придумати. Точно, Альбіна в 10 йде приймати душ і залишає нас із Едгардом на 1 годину на одинці. От тоді то і я піду приймати душ і попрошу принести мені рушник, або вийду обмотана в рушнику в спальню за своїм одягом на ніч. Нехай дідусь попалиться. Цікаво в нього стоятиме? Він у мене всю ніч працюватиме рукою над унітазом.
----- Ти їстимеш по смертному чи налити тобі крові?
----- Налий крові, так буде швидше. Я хочу побути на одинці.
----- На одинці ти не будеш.
----- Едгарде краще не спор зі мною, мені потрібна година побути із собою.
----- Навіщо?
----- Це жіночі справи.
Фіг ти вгадав. Всерівно буде по моєму я сьогодні ж збігаю в наш будинок і знайду інформацію про мою сестричку Юлечку. Нехай її батько справжній козел, але всерівно вона моя сестра. Правильно мама зробила, що сховала її від нього.
Едвард налив нам двом крові і подав мені бокал.
----- Ніка, непотрібно мені брехати про жіночі справи в ролі вампіра. У тебе тих днів немає. Навіть якщо і мажеться то раз в рік не частіше.
----- Ти вирішив влаштувати мені уроки по гінекології. Надіюсь уроки безоплатні? Чи ти захочеш свій стандартний вид розрахунку від мене?
----- Ти що вирішила сьогодні вивести мене із себе?
----- Хочу дізнатись на скільки тебе вистачить.
А тепер подумай сонечко чи варто було із мене насміхатись?
----- Як могла така язва народитись в такої чудової жінки?
----- Методом генетичного відбору.
----- Ти колись можеш змовчати?
----- Цю роль я віддаю тобі.
Едгард похапцем випив кров, сполоскав бокал і підвісив його на стелаж.
----- Я буду в кабінеті. Можеш зайнятись своїми жіночими справами. Через годину я прийду у спальню.
----- І навіщо було спорити? — із єхидною усмішкою промовила я.
Дістав він мене. Терпіння ж стільки має. Ну нічого, ти ще проситимеш мене колишню наївну дівчинку, яка голубиться під твоїм крилом. А вдруг і справді терпіння в нього не вічне і своїм язвінням викличу до себе відразу. Подумаю про це потім, зараз потрібно якось втекти, щоб провірити мамин дім в Яремчі. Жаль що вампіри гарно вночі бачать, але зате люди мене не бачитимуть. Тож нехай спробує мене догнати. Я полегеньки допила кров і пішла в спальню…