Страница 15 из 15
_Магнiтофон_ (до Геннадiя). Як вас тiльки допустили до Вiктора?!
_Геннадiй._ Там був Андрiй... (Пауза). Ну, якщо це остання для нас неяснiсть у цiй справi, то я можу йти... (Пiдводиться). Знаєте, i ми всi виннi, що Денис загнав свiй талант у власний тiсний куток i не зумiв вiддати його людям... Менi здається, вiн i у ваших душах не рiзьбленням займався, а лише стандартнi вiконця прорiзував... А ваш Володя? Певно, вiн справдi Маг у музицi. А ви кого тримаєте у ролi механiчного залiзного магнiтофона... Ну це - окрема велика розмова... Ми повернемося до цього, Денисе...
_Майя._ I я пiду. (До Лади). Ладо, ходiмте з нами. (Обiймає її за плечi). Таню, а ви?
_Таня_ (до Дениса, тихо). Я залишуся, Денисе?
Денис робить рукою заперечливий жест.
_Таня_ (благально). Прибрати усе треба, перемити...
_Денис._ Не турбуйся. Я сам... Менi теж треба побути одному... (До Геннадiя). Слухай, Гено, ти обов'язково заходь i дзвони. Або, може, я до тебе зайду. Добре?
_Геннадiй._ Ну, звичайно... Жду. До побачення.
Геннадiй, Майя, Таня i Лада виходять. Пауза.
_Санько-Чорний._ Фу-у! Хоч тепер передихнемо! Мало не задихнувся вiд розумних слiв! Денисе, заради твого дня народження можна ще по однiй хильнути?..
_Денис_ (гiрко). Який там день народження! Усе пiд три чорти пiшло!.. (Пiдходить до запаленої свiчки пiд макетом Бахуса i гасить її). Пiд три чорти!..
_Магнiтофон._ А тобi, Чорний, здається, наука не пiшла на користь...
_Еврика_ (теж пiдходить до макета Бахуса, ляскає по животу-барилу пальцями, до Бахуса). А ти що на все це скажеш?.. Ну i я пiшов. (Прямує до дверей).
У передпокої чути дзвiнок.
_Санько-Чорний_ (натискає на кнопку, риторично). Тут живе Денис Веприк!
До кiмнати заходять слiдчий i мiлiцiонер.
_Слiдчий._ Здрастуйте. Тут живе Денис Веприк?
_Денис._ Я - Веприк.
_Слiдчий._ З прокуратури. Слiдчий Матвiєнко. (Простягає Денису посвiдчення).
У повнiй тишi згори раптом долiтають звуки фортепiано. Чути "Собачий вальс", але нiхто вже не стукає по трубi.
Завiса