Страница 8 из 8
Каміль Де-Мулен — Люсі Семпліс Каміль Бенуа Демулен (1760-1794) — французький революціонер, діяч Французької революції. Депутат Конвенту, боровся проти жирондистів. Прихильник Дантона.
Слово має товариш Куліш. — Микола Гурович Куліш (1892-1937) — український драматург і журналіст. У 1926-28 роках голова ВАПЛІТЕ. Страчений сталінськими катами.
Слово має товариш Остап Вишня. — Остап Вишня (справжнє ім’я Павло Михайлович Губенко; 1889-1956) — український письменник, гуморист і сатирик. Рідний (молодший) брат письменника-сатирика Василя Чечвянського (Василя Михайловича Губенка). В’язень сталінських концтаборів (був засуджений до страти, але її замінили ув’язненням; а брат Василь таки був страчений сталінськими катами).
… відома пластична, тепер вже покійниця, Айседора Дункан… — Айседора Дункан (1877-1927) — американська танцівниця, дружина російського поета Сергія Єсеніна. Трагічно загинула, будучи задушена власним довгим шарфом, кінець якого намотався на вісь колеса її автомобіля.
Слово має товариш Панч. — Петро Йосипович Панч (справжнє прізвище — Панченко, 1891-1978) — український письменник, член «Плугу», ВАПЛІТЕ, ВУСПП.
Ви гадаєте, що ви знаєте Зелену Кобилу? — Нет, ви не знаєте Зеленої Кобили. — Перефразований вислів із повісті Миколи Гоголя «Травнева ніч, або Утоплениця» з книги «Вечори на хуторі поблизу Диканьки»: «Знаете ли вы украинскую ночь? О, вы не знаете украинской ночи!» З цього гоголівського вислову починається і вірш Володимира Маяковського «Долг Украине» (1926, тільки замість «О,…» у Маяковського «Нет,…»).
«Прокламація Авангарду» — Стаття, надрукована 1928 року у харківському альманасі «Бюлетень Авангарду» (додатку до журналу «Авангард») і підписана десятьма літераторами та художниками, зокрема Валеріяном Поліщуком, Василем Єрмиловим, Петром Голотою, Леонідом Черновим.
… такі товариші, як Хвильовий… — Микола Хвильовий; справжнє ім'я Микола Григорович Фітільов, 1893-1933) — український поет, прозаїк, публіцист, редактор. Лідер ВАПЛІТЕ, засновник «Літературного Ярмарку» та інших альманахів та журналів. Зазнав цькування з боку влади. Покінчив життя самогубством.
… таких вульгаризаторів, як Мих. Биковець або Кость Буровій. — Михайло Миколайович Биковець (1894-1937) — український письменник, літературний критик, педагог, громадський діяч, журналіст. Кость Степанович Буревій (псевдоніми — Едвард Стріха, Кость Соколовський, Варвара Жукова, Нахтенборенг, 1888-1934) — український поет, драматург, театрознавець і літературний критик, перекладач. Обидва були страчені сталінськими катами.
Кобила, Андрій Іванович — Андрій Кобила (пом. після 1347) —перший історично достовірний предок дому Романових і ряду інших родів. Згідно родоводів, Андрій по батькові Іванович. Так він згадується в «Енциклопедичному словнику Брокгауза і Ефрона». Однак у «Ростовському синодику» він згадується по батькові Олександрович. У літописах Андрій Кобила фігурує лише один раз: в 1347 році він був посланий з Москви до Твері за княжною Марією Олександрівною, нареченою великого князя Симеона Гордого, дочкою князя тверського Олександра Михайловича. Більше про нього нічого не відомо. За родословцями він був боярином за часів правління Івана Калити і Симеона Гордого.
І письменника Романова? — Мабуть, мається на увазі Пантелеймон Сергійович Романов (1884-1938) — російський радянський прозаїк і драматург. Відомий також російський письменник Вадим Володимирович Романов (1841-1890).
… запитайте в Сергія Єфремова. — Сергій Олександрович Єфремов (колишнє прізвище предків — Охріменко, 1876-1939) — український громадсько-політичний і державний діяч, літературний критик, історик літератури, академік Української академії наук, віце-президент ВУАН, дійсний член Наукового товариства ім. Т. Шевченка у Львові, публіцист, один із творців української журналістики. Загинув у сталінському концтаборі.
Сенченко. — Іван Юхимович Сенченко (1901-1975) — український письменник та журналіст. Належав до літературних організацій «Плуг» і «Гарт», потім до ВАПЛІТЕ.
… і Ґізо, але Алтер і Коші, як Сеген і Муаньо… — Ґізо — мабуть, мається на увазі Франсуа П'єр Гійом Гізо (1787-1874) — французький державний діяч, дипломат, історик. Алтер — можливо, мається на увазі Алтер Ребе (що в перекладі з ідиш означає Старий Вчитель; справжнє ім’я Рабі Шнеур-Залман бар-Барух з Ляд, 1745-1813) — каббаліст, засновник хасидського руху Хабад. Коші —Оґюстен Луї Коші (1789-1857) — французький математик, член Паризької та Петербурзької академій наук. Сеген — можливо, Марк Сеґен (1786-1875) — французький інженер, винахідник тросових підвісних мостів та жаротрубного парового котла парової машини. Муаньо — Франсуа Наполеон Марі Муаньо, абат Муаньо (1804-1884) — французький математик і популяризатор науки. Вважав себе учнем Оґюстена Луї Коші.
… як і нещасливий «Авангард» без Голоти Петра. — Петро Іванович Голота (справжнє прізвище — Мельник, інші псевдоніми — Петро Балашівський, П. Балаш, 1902-1949) — український письменник (поет, прозаїк), журналіст, художник. Член літературної групи «Авангард», котру очолював Валеріан Поліщук.
Слово має Майк Йогансен. — Майк (Михайло) Гервасійович Йогансен (1895-1937) — український поет, прозаїк перекладач, критик, лінгвіст, сценарист. Один із засновників літературного об'єднання ВАПЛІТЕ, часопису «УЖ». Саме Йогансену належить ідея заснування альманаху «Літературний Ярмарок», втілена Миколою Хвильовим. Йогансен був зокрема автором веселих інтермедій «Літературного Ярмарку».
«Мистецтво, як лимонад?» — Вираз із книги Майка Йогансена «Як будується оповідання», в котрій є розділ «Поезія і лимонад», де автор стверджує, що художня література, крім іншого, повинна розважати читача. Порівняння поезії з лимонадом Йогансен запозичив з поеми «Феліца» російського поета Гаврили Державіна (1743-1813), три рядки якої процитував у вищевказаному розділі.
Мих. Бик. — Мається на увазі Михайло Биковець.
… у брошурі Баха… — Мабуть, мається на увазі Олексій Миколайович Бах (до хрещення — Абрам Ліпмановіч Бак, 1857-1946) — радянський біохімік і фізіолог рослин, академік Академії наук СРСР, Герой Соціалістичної Праці, лауреат Сталінської премії першого ступеня, основоположник радянської (російської) біохімії.
Зеленої Кобили не існує. (Заля хвилюється). — Після «стенограми диспуту» про Зелену Кобилу, що закінчується цими словами, у альманаху стоїть приписка редакції: «Продовження диспуту буде надруковано в 133 №». Але це такий же розіграш, як і весь «диспут». Ані в наступному 133 номері, ані в решті номерів «Літературного Ярмарку» продовження, звісно, немає.
Геннадій Кофанов.