Аннотация
Ростислав Самбук
Автограф для слідчого
.
Комірник кинув ящик з хутром норки в машину недбало, наче непотріб, і приймальник ледь пригамував у собі бажання зауважити йому. Байдуже позіхнувши, мовив:
— Що за літо… Сім раз на день погода міняється. Зранку сонце, а тепер он яка хмара!..
— Два… — Кинув ще одного ящика в машину комірник. Випростався і подивився на небо. — Злива буде, — сказав упевнено. — Вже тиждень о цій порі починається.
— Точно. У мене завжди перед дощем ногу крутить, — поплескав широкою долонею стегно.
— Рана? — співчутливо поцікавився комірник.
— Е-е… — махнув рукою. — Нам довелося трохи… — Він не скінчив, але й так стало зрозуміло, що мав на увазі.
Комірник погодився:
— Та-а-ак!.. Батько мій без ноги повернувся! — Кинувши останній ящик, із злістю витягнув кулькову авторучку, тицьнув пальцем у накладну: —Ось тут…
— Не вперше… — Приймальник і оком не повід на простягнуту р...
Отзывы